Владимир, 44 - 26 июля 2007 03:39

...може, птах у клітці...

Як намалюєш - я збагну,
Чому мене не обiймаєш,
Бо в дзеркалi лиш бачу те,
Що не насправдi - уявляєш

Назад немає вороття.
Усі попалено мости.
У кожного своє життя.
У кожного свої хрети.
над попелом байдужих фраз
Ще спалахне гіркотний жаль
За тим,що обірвався час
Й блукають душі між проваль...
***
Засипає листя тихе передмістя.
Через віття небо спроквола тече.
Маєш доста часу:хоч ридай,хоч смійся-
У твоєму тексті не розв'язка ще...

Будь ласка, намалюй менi
Яким ти бачиш моє серце-
Чи там розалiї цвiтуть,
Чи, може, птах у клiтцi б'ється.

[COLOR=violet]пожалуйста, нарисуй мне жизнь.......

....а может всё вокруг серое...?

[COLOR=darkblue]Жасминовый чай с лепестками снежными
Пью торопливо глотками небрежными,
Пью, наслаждаясь его обжиганием
Так же, как пью твоих глаз обещания -
Нетерпеливо, взахлеб, трепетанием,
Тела томлением и ожиданием,
Веточкой сакуры к солнца лучу
Я прикоснуться губами хочу.
[/COLOR][/COLOR]